Безбар’єрність: як МВС змінює підхід до фізичної доступності та послуг
Забезпечення безбар’єрного середовища є одним із ключових напрямів діяльності Міністерства внутрішніх справ України у розбудові безпечного, інклюзивного та справедливого суспільства.
Під час публічного громадського обговорення результатів реалізації плану заходів на 2023–2024 роки у межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року заступниця Міністра внутрішніх справ України Катерина Павліченко зазначила:
«МВС цілеспрямовано й послідовно впроваджує принципи безбар’єрності у своїй щоденній діяльності. Ми працюємо не лише над доступністю послуг, що надаються самим Міністерством, а й над тим, щоб зручними та доступними були сервіси органів системи МВС» .

МВС стало першим відомством, яке створило спеціальний інформаційний кіоск для осіб із порушеннями слуху та мовлення, доступний для використання на пропускному пункті відомства. Кіоск облаштований для потреб маломобільних груп населення: забезпечено доступ на 2-й поверх за допомогою підйомника, нанесено тактильне маркування, облаштовано санітарно-гігієнічні кімнати, адаптовано прилеглу територію.
Кожен проєкт — це виклик для системи МВС. На основі прийнятих управлінських рішень було реалізовано низку важливих змін. Серед великої кількості проєктів особливо вирізняється флагманський — «Безбар’єрні автошколи», де комфортне навчання дорівнює впевненому кермуванню.
«Проєкт успішно реалізується Міністерством внутрішніх справ України у рамках Національної стратегії безбарʼєрності, яка створена за ініціативи першої леді Олени Зеленської та спрямований на підтримку людей з порушеннями повсякденного функціонування, які хочуть отримати водійські права. Втілення цього проєкту — це про системність рішень, комплексний підхід, зміну політик і практик», — наголосила Ірина Зелена, начальниця Управління моніторингу дотримання прав людини МВС України.

У 2023–2024 роках діяльність МВС була зосереджена на забезпеченні фізичної та інформаційної доступності послуг. Цей підхід не випадковий — він є частиною глибшого усвідомлення того, що доступність має бути інтегрованою у кожен процес, кожну послугу, кожну взаємодію людини з державою.
У 2023 році Міністерство розробило Методичні рекомендації щодо забезпечення доступності публічних послуг з урахуванням потреб маломобільних груп населення, включно з особами з різними рівнями комунікаційних можливостей.
У серпні 2024 року МВС розробило Методику оцінювання доступності публічних послуг та інформації про них для маломобільних груп населення. Вона вже використовується для оцінювання і планування подальших кроків у сфері безбар’єрності.

«Безбар’єрність — це не опція. Це необхідність для якісного сервісу», — зазначають у Міністерстві. Близько 35 тисяч поліцейських пройшли навчання з безбар’єрності. У навчанні було охоплено теми комунікації з людьми з інвалідністю, етики спілкування, взаємодії з ветеранськими організаціями, а також проведено курси жестової мови.
Адаптація будівель, службових приміщень та інфраструктури до потреб маломобільних груп населення — пріоритет №1 для всіх структурних підрозділів МВС. Серед основних напрямів:
- цифрова доступність — відповідність офіційних сайтів і порталів стандартам доступності; 
- комунікаційна доступність — альтернативні формати інформації (аудіо-, відео-, жестова мова, легка мова); 
- освітні програми — підвищення обізнаності персоналу щодо принципів інклюзивності; 
- інституційна інтеграція — включення принципів безбар’єрності в політики, програми й рішення МВС. 
Начальник Департаменту головної інспекції Нацполіції Руслан Горяченко підкреслив:
«Жодна особа не повинна стикатися з бар’єрами у доступі до послуг НПУ через свою фізичну, соціальну чи іншу особливість. Послуги, простори та цифрові ресурси мають бути інтуїтивно зрозумілими та зручними для якомога ширшого кола людей. Прозорість і підзвітність — це ефективна комунікація щодо впровадження політики безбар’єрності та залучення громадськості до моніторингу її реалізації. Міжвідомча співпраця — важливий крок до координації зусиль з органами влади, громадськими організаціями та міжнародними партнерами».
До публічного громадського обговорення долучилися і преставники Державної служби надзвичайних ситуацій України. Зокрема, Софія Богомазова, т.в.о. завідувача сектору з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків апарату Державної служби України з надзвичайних ситуацій, представила презентацію свого відомства і розказала, що для системи ДСНС - безбар’єрність.
«Безбар’єрність – це вимога часу – нашого сьогодення. Принципи впровадження доступності та безбар’єрності в усіх державних структурах задля того, аби всі послуги, без винятків та обмежень, люди могли отримувати вчасно і в повній мірі. Насамперед, це стосується найближчих до людей екстрених служб: 101, 102, 103 і єдиному номеру системи екстреної допомоги населенню 112. Передові технології запроваджуються для того, щоб, не зважаючи на фізичні чи інші особливості, кожна людина мала змогу звернутися за консультацією або необхідною допомогою», - підсумувала Софія Богомазова.

Для ефективного впровадження політики безбар’єрності в структурі МВС передбачено:
- періодичні оцінки стану доступності послуг; 
- звітування за ключовими індикаторами; 
- регулярні консультації з громадянським суспільством та цільовими групами. 
«Результатом моніторингу стали реальні зміни. Первинний аналіз дав об’єктивну картину. Позитивний момент — публічні послуги МВС доступні як онлайн, так і офлайн. Це дає змогу громадянам обирати зручний формат. Проблемною залишалась фізична доступність, оскільки інфраструктура МВС потребувала модернізації з урахуванням потреб маломобільних груп», — наголосила заступниця Міністра внутрішніх справ України Катерина Павліченко.
Безбар’єрність — це норма, а не виняток. Філософія суспільства без обмежень — це внутрішня готовність створювати середовище, у якому буде комфортно всім: без стереотипів і узагальнень. Йдеться не лише про доступність фізичного простору, а й про рівні можливості у доступі до послуг, інформації, освіти, працевлаштування та повноцінної участі в суспільному житті — незалежно від віку, статі, стану здоров’я, соціального чи економічного становища.
