«Я там, де мала бути»: історія поліцейської Валерії Хворостян

Валерія Хворостян — старший лейтенант поліції, начальниця сектору аналітичної роботи Управління головної інспекції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Вона родом із Луганщини. Жила у місті Сватове, здобула медичну освіту, працювала медичною сестрою у психіатричній лікарні, а згодом отримала фах практичного психолога. Певний час Валерія працювала з дітьми, які мають психіатричні розлади.

У 2021 році вона вступила до лав Національної поліції та розпочала службу на посаді психолога Сватівського районного відділу поліції. Під час служби на Луганщині залучалася до роботи зведених загонів, які працювали на деокупованих територіях, брала участь у стабілізаційних заходах, працювала пліч-о-пліч із колегами на блокпостах.

Після переведення до поліції Черкащини Валерія розпочала службу в Управлінні головної інспекції. Її сектор займається аналітичною роботою: вивчає ризики, аналізує службові процеси та допомагає запобігати дисциплінарним правопорушенням.

Окремий напрям її роботи — поліграф. Валерія пройшла відповідне навчання та нині застосовує ці знання у службовій діяльності. За її словами, поліграф — це не лише про викриття, а й про встановлення істини. Бували випадки, коли завдяки дослідженню вдавалося підтвердити непричетність поліцейського до неправомірних дій, а також сприяти розкриттю злочинів.

У лютому цього року Валерію залучали до проведення опитувань із використанням поліграфа щодо військовополонених російської федерації, які очікують на обмін.

«Для мене це особисто дуже значуще. Це один із моментів, коли я можу бути корисною для наших хлопців, які зараз воюють. Чим більше ми опрацюємо таких осіб, тим швидше наші захисники повернуться додому», — розповідає Валерія.

Символічною річчю для поліцейської є червона нитка на руці. Валерія носить її від початку служби в Національній поліції — нитка нагадує їй про дім.

У складні моменти Валерію підтримує родина: донька та чоловік, який нині на фронті. Вона зізнається, що поєднувати службу, роботу поліграфолога й материнство непросто, але саме рух, розвиток і люди поруч дають сили йти далі.
Для Валерії жінка-поліцейська нічим не відрізняється від чоловіка-поліцейського. Вона переконана: у службі немає поділу за статтю, адже кожен виконує завдання на рівних засадах.

«Поліцейський — це людина, яка виконує свою роботу. Ми всі маємо родини, які чекають нас удома, і всі однаково несемо відповідальність за службу», — говорить вона.

Свій жетон Валерія сприймає як символ руху, лідерства й боротьби. Якщо скласти всі цифри на ньому, виходить одиниця. А для неї це — про позицію, силу характеру й неможливість стояти на місці.

«Служба для мене — це моя друга сім’я», — каже старший лейтенант поліції Валерія Хворостян.

Різні історії — єдина служба.

Служити та захищати — наш спільний обовʼязок!

Відділ комунікації поліції Черкаської області