Жива пам'ять, вишита любов’ю та болем рідними загиблих поліцейських
Сьогодні, у День вишиванки, наші серця стискаються від особливого щему та неймовірної гордості. На цих світлинах — найдорожчі люди наших полеглих колег, поліцейських Черкащини… Їхні дружини та діти.
На них — святкові українські сорочки, а в руках — найважча ноша у світі: портрети тих, хто віддав життя за те, щоб цей день взагалі настав. У когось на плечах — батьківський кітель, який пахне тугою і вічною пам'яттю й обіймає дитину замість татка…
Кожен хрестик на цих вишиванках сьогодні — як невиплакана сльоза. Кожен візерунок — як оберіг, який, на жаль, не зміг захистити в бою, але назавжди закарбував любов у генетичному коді цих родин.
Неможливо дивитися без сліз в очі малюків, які тримають світлини своїх усміхнених татусів. Вони ростуть у вишиванках, ізмалечку знаючи, наскільки висока ціна нашої свободи. Ці діти — продовження наших Героїв, їхня гордість і наш спільний обов’язок.
Ми схиляємо голови перед кожною дружиною, яка вчиться жити заново, і перед кожною дитиною, для якої тато назавжди став ангелом-охоронцем. Ви — наша родина. Ваш біль — це наш біль.
Пам'ятаємо кожного. Не пробачимо ніколи. Слава нашим полеглим Захисникам. Шана їхнім рідним.
Відділ комунікації поліції Черкаської області
